Богдан Панчишин у Варшаві

9 травня ц.р. у галереї "Арт Новум" (Алея Вашингтона, 30/36) відкрито персональну виставку Богдана Панчишина з Миколаєва на Львівщині, донедавна ще невідомого в Україні широкому колу шанувальників мистецтва. Попри те, що митець вже довгі роки займався живописом, то першу персональну виставку в Україні здійснено щойно в 1996 рощ, проте зразу в Національному музеї у Львовi, яка стала зламним моментом у житті художника. У встyпi до каталогу відомий мистецтвознавець Володимир Овсійчук написав: "У своєму малярстві Богдан Панчишин насамперед віддається потоку настроїв i пристрастей, які розлиті в його часі. Biн творить живописні поеми. В цих поемах чимало невповні з'ясованого, чогось повністю й не до кінця висловленого, подекуди погрозливого й туманного. Можна не сумніватись, що така неясність в радянський час засуджувалася й не заохочувалася, тому картинам Панчишина не було місця на виставках".

Для художника малярство - це молитва й тому він не xoтiв кривити душею i малювати те, що накидали йому зверху - звідси його довготривала неприсутність у мистецькому середовищі в Укpaiнi. Як сказала Марія Глодовська, власниця галереї "Арт Новум", Богдан Панчиншн представляє ретельне малярство, добру школу й знаменитий живописний верстат. 3 його робіт б'є неймоврна вразливість, вони пронизливо примарні, настроєво однозначні, однак, коли йдеться про смисл - багатозначні. Пейзаж в його живописі - це тільки претекст, фон, де рухаються містичні постаті, - сказала Марія Глодовська.

Дійсно, роботи Богдана Панчишина надзвичайно настроєві, емоційно забарвлені, повні алюзій i алегорій, в них багато містики, а водночас дуже промовисті. В його працях відсутня агресія, вони сповнені оптимізмом i перемогою життя. Художник дуже сильно відчуває природу, вона є невід'ємною частиною його робіт, проте завжди у зіставленні з людиною. Таким чином, у cвoїx картинах Богдан Панчишин охоплює як минуле, так i сьогодення. Попри те, як підкреслила Марія Глодовська, виставка ні в якому разі не є політичною, натомість - патріотичною.

Варшавська виставка закінчує певний етап творчості художника, в якому він відходить від політичних алюзій. Подібно, як заполітизована зараз Україна, заполітизовані й ми, живучи в ній, - каже Богдан Панчишин, i попри те, що потрібно про це пам'ятати, після тяжких десяти років зараз просто хочеться не нагадувати людям про ці проблеми. Художник, однак, не покидає природи, як способу вираження своїх почуттів, проте наповнює і новим смислом. Передвіщенням нового етапу є картина "Маки", які персоніфікує, надаючи їм чуттєвих рис - ця робота випромінює велику любов, радість життя. Для художника природа - це не просто краєвиди, а швидше щось містичного, одухотвореного.

Анна Вінницька